Історія справи

Постанова ВГСУ від 09.06.2015 року у справі №907/145/14
Постанова ВГСУ від 21.10.2014 року у справі №907/145/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2015 року Справа № 907/145/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Малетича М.М.,

суддів: Круглікової К.С.,

Мамонтової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року у справі № 907/145/14 господарського суду Закарпатської області за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" про стягнення 153267,45 грн. збитків внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу,

за участю представників:

Позивача: Бочкора А.П., дов. № 27/02д від 26.12.2014 року,

Полховська Н.М., дов. № 27/83д від 04.06.2015 року,

Відповідача: Дорчинець Ю.Я. директор,

Пуканич Е.В., дог. № 2Г/14 від 22.10.2014 року.

В с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" (далі - ПАТ "Закарпатгаз", Позивач) звернулось до господарського суду Закарпатської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" (далі - ТОВ "Колесо", Відповідач) про стягнення збитків у розмірі 153267,45 грн. внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу.

Справа розглядалась судами неодноразово.

Після скасування прийнятих у справі судових рішень постановою Вищого господарського суду України від 21.10.2014 року справу було направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За результатами нового судового розгляду, рішенням господарського суду Закарпатської області від 27.01.2015 року позовні вимоги ПАТ "Закарпатгаз" задоволено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року рішення господарського суду Закарпатської області від 27.01.2015 року скасовано повністю та прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову, відмовлено.

У поданій касаційній скарзі, ПАТ "Закарпатгаз", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права і, зокрема, ст.ст. 614, 623 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 216, 226 Господарського кодексу України (далі - ГК України), ст.ст. 12, 23 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу" (далі - ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу"), ст.ст. 43, 105 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі повністю, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 16.03.2013 року представниками Виноградівської філії ПАТ "Закарпатгаз", в присутності Дорчинця Ю.Я., було проведено обстеження газовикористовуючого обладнання та приладів обліку автозаправної станції стаціонарного типу (далі - АЗС) у в м. Виноградів, вул. Персикова, 160, на якій, за повідомленням Державної податкової інспекції у Виноградівському районі Закарпатської області зареєстровано ведення платником податків - ТОВ "Колесо" господарської діяльності, за результатами якого було складено акт, за яким, у споживача під час обстеження було виявлено ввімкнену в газову мережу наступну апаратуру: водонагрівач ВПГ "Берета" 18 кВт, конвектор газовий "ФЕГ 50" та конвектор газовий "Лампард 50"., а також виявлено неопломбований газовий лічильник G-4 АСТАRIS, заводський номер 01286943 із показниками щодо відбору газу у кількості 7118 куб.м., незадіяний та неопломбований опуст та відсутній електромагнітний клапан.

Вказаний акт був підписаний від споживача - оператором-охоронцем без будь-яких зауважень.

Водночас, згідно довідки № 7, виданої Комунальним підприємством Виноградівського районного бюро технічної інвентаризації 16.01.2014 року, власником нерухомого майна - АЗС, за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, є ТОВ "Колесо", директором якого за повідомленням Виноградівської міської ради № 02/-14/55 від 17.01.2014 року є Дорчинець Ю.Я.

При цьому, як було встановлено судами та видно з матеріалів справи, з метою облаштування приєднання та прокладання підземного (підвідного) газопроводу, облаштування газового стояка та монтажу внутрішнього газопроводу за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, ТОВ "Колесо", в особі його директора - Дорчинця Ю.Я., 24.03.2006 року уклало з фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності Маді М.М. договір підряду № 10 вартістю підрядних робіт 3900 грн., по завершенню яких, згідно платіжного доручення № 104 від 21.04.2006 року, здійснило їх повну оплату.

У зв'язку з виявленими порушеннями, відповідно до положень Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затв. наказом Міністерства палива та енергетики України № 618 від 27.12.2005 року, зареєстр. Міністерством юстиції України № 67/11941 від 26.01.2006 року (далі - Правила обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання), та Правил користування природним газом для юридичних осіб, затв. Постановою НКРЕ № 1181 від 13.09.2012 року (далі - Правила користування природним газом для юридичних осіб), ПАТ "Закарпатгаз" було здійснено розрахунок споживання природного газу на АЗС, яка належить ТОВ "Колесо", за період з 16.03.2010 року по 16.03.2013 року.

Згідно останнього, на об'єкті - АЗС, за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, було спожито 32461,6 куб.м. природного газу на загальну суму 153267,45 грн.

У зв'язку з цим, 20.01.2014 року ПАТ "Закарпатгаз" зверталось до ТОВ "Колесо" з претензією-вимогою № 195 про відшкодування вказаної вартості спожитого природного газу, проте таку Відповідач залишив без належного реагування.

Крім того, під час нового розгляду справи судами було також встановлено, що договір на постачання природного газу між сторонами не укладався і дозволів чи погодження з ПАТ "Закарпатгаз" технічних умов на підключення газового обладнання до газової мережі на об'єкті АЗС, за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, ТОВ "Колесо" не отримувало.

Більш того, за результатами проведеного 17.04.2014 року обстеження підземного газопроводу середнього тиску у м. Виноградів, вул. Персикова, 160, Позивачем було виявлено та зафіксовано комісійно, у тому числі - за участю директора ТОВ "Колесо", врізку в існуючий газопровід, здійснену поліетиленовою трубою, яка веде до газового стояка, що перебував під тиском, який належить ТОВ "Колесо", про що було складено відповідний акт та проти чого не заперечував і сам директор ТОВ "Колесо".

Вимогами ПАТ "Закарпатгаз" у даній справі є стягнення з ТОВ "Колесо" збитків у розмірі 153267,45 грн., заподіяних внаслідок самовільного використання природного газу та відсутності комерційного обліку газу, з посиланням на положення ст.ст. 22, 1166 ЦК України, ст.ст. 216-218, 224, 225 ГК України та ст.ст. 9, 12, 19 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу".

За результатами нового судового розгляду, місцевий господарський суд, з урахуванням положень ст. 22 ЦК України, ст.ст. 12, 19, 23 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", ст. 1 ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", п.п. 5.3., 5.13.1., 5.13.2., 12.10. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, та представлені матеріали справи, які, на його думку, підтверджують несанкціоноване втручання Відповідача, без відповідного на це дозволу, у газову мережу, що у свою чергу призвело до заподіяння Позивачу збитків у розмірі 153267,45 грн., дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх задоволення у повному обсязі.

Разом з тим, апеляційний господарський суд, скасовуючи рішення місцевого господарського суду про задоволення позову та приймаючи нове рішення - про відмову у позові, вказував на неправильність висновків останнього про застосування до спірних правовідносин положень Правил користування природним газом для юридичних осіб та Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, з огляду на відсутність між сторонами договору на постачання природного газу, що позбавляє Відповідача статусу такого споживача і, водночас, з огляду на представлені Позивачем стосовно порушення Відповідачем вимог ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" докази у справі, зокрема, акти від 16.03.2013 року, 20.03.2013 року і 17.04.2014 року, визнав їх такими, що не доводять несанкціонований відбір Відповідачем природного газу, тобто фактично його самовільне використання, і як наслідок - не підтвердження понесених Позивачем фактичних втрат, як збитків.

Проте, з такими висновками суду апеляційної інстанції погодитись не можна, оскільки такі, в порушення вимог ст. 43 ГПК України, були прийняті при неповному встановлені обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, з огляду на таке.

Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної дії чи бездіяльності особи; заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи; причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками; вини боржника.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Як зазначалось вище, підставою для звернення до господарського суду з позовом про стягнення збитків у розмірі 153267,45 грн., Позивач, з посиланням, зокрема, на ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст.ст. 9, 12, 19 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", вказує на заподіяння таких Відповідачем саме внаслідок самовільного використання природного газу та за відсутності його комерційного обліку.

Згідно положень ст. 12 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір: з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу; без укладення відповідного договору з постачальником; спричинений самовільним під'єднанням, споживанням природного газу з навмисно пошкодженими приладами його обліку або поза охопленням приладами обліку.

При чому, згідно ст. 19 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", споживач зобов'язаний не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Водночас, відповідно до ст. 23 згаданого Закону, фізичні особи, фізичні особи-підприємці та юридичні особи, які порушили законодавство з питань функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Одним з правопорушень на ринку природного газу є несанкціонований відбір природного газу.

Крім того, пунктом 5.3. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, передбачено, що монтаж та налагодження вузлів обліку газу здійснюється відповідно до проектної документації, розробленої на підставі наданих замовнику газорозподільним підприємством технічних умов на проектування об'єкта газопостачання.

Відповідно до п. 12.10. згаданих Правил, за будь-яких перевірок у разі виявлення недоліків, що впливають на результати вимірювань об'єму газу (помилки в розрахунках об'єму протранспортованого газу, відсутність чи вихід з ладу вимірювальних перетворювачів параметрів газу і перепаду тиску, витоки газу в імпульсних лініях до перетворювачів тиску газу та перепаду тиску, виявлення факту несанкціонованого втручання в конструкцію чи в роботу вузла обліку, використання конфігурації обчислювача, яка не відповідає документації на комерційний вузол обліку газу та інше), представник сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, разом з відповідальною особою за його технічний стан складає двосторонній акт про виявлені недоліки (форма акта довільна). Акт, підписаний представниками сторін, може бути підставою для проведення перерахунків об'ємів прийнятого-переданого газу. Перерахунки здійснюються в порядку, передбаченому у пункті 5.13. цих Правил або умов договору у випадках виявлення недоліків, які не передбачені цими Правилами.

У разі виникнення спірних питань під час підписання акта представник сторони, яка перевіряється, підписує акт з викладенням окремої думки. У разі відмови представника сторони договору, яка перевіряється, від підписування акт підписується тільки представником сторони, яка здійснює перевірку комерційного вузла обліку газу, в односторонньому порядку. В акті робиться відмітка про відмову іншої сторони договору від підписування.

Також пунктом 5.13.1. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, встановлено, що перерахунки об'єму протранспортованого газу проводяться за період відсутності (несправності) ЗВТ, починаючи з дати проведення останньої перевірки комерційного вузла обліку газу або з дати зняття ЗВТ до моменту встановлення повірених ЗВТ, з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

У разі, якщо такі перевірки не проводились або немає актів про зняття ЗВТ, перерахунки проводяться за період, починаючи з контрактної доби поточного календарного місяця або з моменту пуску газу після планових та інших відключень у поточному місяці, які здійснювались спільно з обліковою організацією.

Відповідно до п. 5.13.2. Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, якщо власником комерційного вузла обліку газу є споживач, перерахунки об'єму протранспортованого газу за період відсутності (несправності) ЗВТ здійснюються обліковою організацією за проектною номінальною потужністю неопломбованого газового обладнання з урахуванням кількості годин роботи газового обладнання споживача.

Разом з тим, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 ЗУ "Про забезпечення комерційного обліку природного газу", комерційний (приладовий) облік природного газу (облік природного газу) - визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягу споживання та/або реалізації природного газу, на підставі якого проводяться взаєморозрахунки між споживачами природного газу та суб'єктами господарювання, що здійснюють постачання природного газу. ЗВТ мають бути повірені або атестовані в установленому порядку. Вузли обліку мають бути опломбовані пломбою з тавром відповідного органу, уповноваженого на проведення метрологічних робіт, та пломбами заінтересованих сторін (за бажанням).

При пломбуванні оформляється акт про пломбування. В акті про пломбування мають бути зазначені: місце встановлення кожної пломби, сторона, яка її встановила, сторона, відповідальна за збереження і цілісність вузлів обліку та пломб на них. Акт про пломбування обліку підписується керівниками або уповноваженими особами сторін, які брали участь у пломбуванні вузла обліку.

В даному випадку, як видно з матеріалів та було встановлено судами, договір про постачання природного газу між сторонами по справі не укладався і дозволу чи погодження з ПАТ "Закарпатгаз" технічних умов на підключення газового обладнання до газової мережі на об'єкті АЗС, за адресою: м. Виноградів, вул. Персикова, 160, ТОВ "Колесо" не отримувало.

При цьому, під час обстеження вказаного об'єкту, який належить Відповідачу, представниками Позивача було виявлено, як факти врізки в існуючий газопровід середнього тиску, що веде до газового стояка, який перебував під тиском, так і підключення в газову мережу апаратури, що належить Відповідачу, про яку йшлося вище, а також неопломбований газовий лічильник із показниками відбору газу, яке було зафіксовано у відповідних актах, проти чого фактично не заперечував і директор останнього.

Тому, висновки апеляційного господарського суду про те, що представлені Позивачем стосовно порушення Відповідачем вимог ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу" докази у справі і, зокрема, акти від 16.03.2013 року, 20.03.2013 року і 17.04.2014 року, не доводять саме несанкціонований відбір останнім природного газу, тобто фактично його самовільне використання, і як наслідок - не підтвердження понесених Позивачем фактичних втрат, як збитків, не відповідають обставинам справи.

Більш того, відповідно до положень вказаної ст. 12 ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", несанкціонованим відбором природного газу вважається відбір з магістральних газопроводів, газорозподільних мереж або підземних сховищ газу не тільки за відсутності закуплених відповідно до договору обсягів природного газу, але й без укладення такого договору з постачальником, а також спричинений самовільним під'єднанням до таких мереж чи сховищ газу, що мало місце у даному випадку, та яке являється підставою для настання відповідальності, передбаченої ст. 23 згаданого Закону.

З огляду на таке, на думку колегії суддів, Позивач, з урахуванням виявленого ним факту самовільного підключення Відповідача до газової мережі без належно оформленого дозволу та наявності технічних умов на підключення до системи газопостачання, а також без опломбування приладів обліку і укладання з газопостачальним підприємством відповідного договору, відповідно до згаданих вище Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання належним чином та правильно розрахував обсяги споживання природного газу по проектній номінальній потужності газоспоживаючого обладнання за період з 16.03.2010 року по 16.03.2013 року.

При цьому, висновки суду апеляційної інстанції про неможливість застосування до спірних правовідносин положень Правил користування природним газом для юридичних осіб та Правил обліку природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, з огляду на відсутність між сторонами договору на постачання природного газу, що позбавляє Відповідача статусу такого споживача, суд касаційної інстанції відхиляє, як такі, що не ґрунтуються на положеннях ЗУ "Про засади функціонування ринку природного газу", так і згаданих вище Правил.

З огляду на таке, суд апеляційної інстанції, який, відповідно до положень ст.ст. 99 та 101, 11112 ГПК України, під час перегляду судових рішень в апеляційному порядку користується правами, наданими суду першої інстанції та здійснює за наявними у справі і додатково поданими доказами повторний розгляд справи, в порушення вимог ч. 1 ст. 47 ГПК України, щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та ч. 1 ст. 43 ГПК України, стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, не приділив у повній мірі уваги, як вимогам вищезазначених норм матеріального права, так і обставинам справи, які мають значення для правильного вирішення даної справи і, зокрема, щодо наявності правових підстав для настання відповідальності Відповідача через несанкціоноване втручання, без відповідного на це дозволу, у газову мережу, яке потягло заподіяння Позивачу збитків, що призвело до прийняття ним неправильного судового рішення.

Між тим, згідно ч. 1 ст. 11110 ГПК України, підставами для скасування або зміни рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на вказане, постанову суду апеляційної інстанції, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення позову, не можна вважати законною та обґрунтованою, а тому така підлягає скасуванню.

Разом з тим, суд першої інстанції, встановивши, що матеріалами справи підтверджено несанкціоноване втручання Відповідача у газову мережу без відповідного на те дозволу, що призвело до заподіяння Позивачу збитків у розмірі 153267,45 грн., дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог ПАТ "Закарпатгаз" та їх задоволення у повному обсязі.

Отже, рішення суду першої інстанції про задоволення позову у даній справі, яке було прийнято у повній відповідності з вимогами норм матеріального та процесуального права, є законним і обґрунтованим, а тому, підлягає залишенню його без змін.

У зв'язку із задоволенням касаційної скарги, з урахуванням положень ст. 49 ГПК України про розподіл судових витрат, господарський суд відшкодовує витрати стороні, на користь якої відбулося рішення.

Зважаючи на те, що при зверненні до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою Позивачем було сплачено 1532,68 грн. судового збору, вказану суму необхідно стягнути на його користь з ТОВ "Колесо".

Керуючись ст.ст. 1115, 1117 - 11110 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" задовольнити.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.04.2015 року скасувати повністю, а рішення господарського суду Закарпатської області від 27.01.2015 року у справі № 907/145/14 залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Колесо" на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Закарпатгаз" 1532,68 (одну тисячу п'ятсот тридцять дві) грн. 68 коп. судового збору за розгляд касаційної скарги.

Зобов'язати господарський суд Закарпатської області видати відповідний наказ.

Головуючий суддя Малетич М.М.

Судді Круглікова К.С.

Мамонтова О.М.